Нет отзывов, добавить
Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок
Контакты
ПП «Меридіан-72»
Знак означает что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
  • Телефон:
    + показать
    +380 (48) 737-31-19
    + показать
    +380 (48) 737-31-19, факс
  • Контактное лицо:
    Геннадий
  • Адрес:
    Балківська 120/1 офіс 502, 5 поверх, Одесса, Одесская область, 65005, Украина

Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок

03.11.10

ІНСТРУКЦІЯ
про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками
І. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає порядок встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками встановлених цією Інструкцією видів.
1.2. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місця положення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.
1.3 У Інструкції терміни вживаються у такому значенні:
виконавець робіт з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі — виконавець) — юридична або фізичні особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт;
замовник робіт з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (далі — замовник) — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки;
знищення межових знаків — дії громадян, які призвели до втрати в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, внаслідок чого виникає потреба у проведенні робіт з їх відновлення;
межа земельної ділянки — умовна замкнена лінія, що розмежовує земельні ділянки;
межовий знак — спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
ІІ. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
2.1. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до розробленої та затвердженої в установленому порядку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у разі коли власнику (користувачу) земельної ділянки видано документ, що посвідчує право на земельну ділянку, без виносу меж такої ділянки в натуру (на місцевість) та закріплення їх межовими знаками.
2.2. Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні та землевпорядні роботи, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів у технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Кінцевим результатом робіт є встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
2.3. Підготовчі роботи включають збір та аналіз наявних документації із землеустрою, матеріалів інвентаризації земель, планово-картографічних матеріалів, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), витягу з державного реєстру земель, відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки, перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути, списків координат пунктів державної геодезичної мережі.
З метою створення зйомочної основи, необхідної для виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у відповідній системі координат, виконавці можуть отримувати у встановленому законодавством порядку відомості про наявні пункти державної геодезичної мережі та геодезичних мереж згущення з Державного картографо-геодезичного фонду.
Для встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виконавці можуть отримувати з бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі — АС ДЗК) каталоги координат та викопіювання з кадастрового плану.
Основою для встановлення меж житлової та громадської забудови в межах населених пунктів є документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови, яка може розроблятися у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій та іншої містобудівної документації.
2.4. Топографо-геодезичні та землевпорядні роботи виконуються, а результати цих робіт оформлюються відповідно до Законів України «Про землеустрій», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА 2.04-02-98), затвердженої наказом Укргеодезкартографії від 09.04.98 № 56, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.98 за № 393/2833 (із змінами).
2.5. Камеральні роботи виконуються для опрацювання даних, отриманих в результаті проведених топографо-геодезичних та землевпорядних робіт і складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
2.6. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:
пояснювальну записку, яка містить опис місця розташування земельної ділянки, відомості про власника (користувача) земельної ділянки, відомості про виконавця, реквізити ліцензії, необхідної для виконання робіт, стислий опис виконаних робіт;
технічне завдання на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (додаток 1);
копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи;
копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, а у разі набуття права власності (користування) до законодавчо встановленої вимоги отримання такого документа — копію відповідного рішення про надання земельної ділянки у власність (користування);
матеріали топографо-геодезичних та землевпорядних робіт;
план меж земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). За бажанням замовника, замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки, на якому крім елементів, що відображаються на плані меж земельної ділянки, також відображаються річки, озера, канали, шляхи лісосмуги, інші елементи ситуації, межі будинків і споруд, розташованих на земельній ділянці, межі угідь і зон обмежень щодо використання земельної ділянки;
перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути;
у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
2.7. У разі оформлення права власності (користування) на земельну ділянку встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється з дотриманням вимог пунктів 2.2 — 2.5 цієї Інструкції відповідно до розробленої та затвердженої в установленому порядку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою, при поділі чи об'єднанні земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
2.8. При наданні земельної ділянки у власність (користування), поділі чи об’єднанні земельних ділянок, перед заповненням бланка державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконавець зобов’язаний провести роботи з встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками відповідно до вказаної у пункті 2.7 цієї Інструкції документації із землеустрою.
2.9. При наданні земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду, користування для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або забудови (суперфіцій) перед укладанням відповідного договору виконавець зобов’язаний провести роботи з встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками відповідно до розробленої та затвердженої в установленому порядку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
2.10 На підставі розробленої та затвердженої в установленому порядку відповідної документації із землеустрою виконавець проводить роботи з виносу меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та закріплення їх межовими знаками. Після виконання таких робіт виконавець складає акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (додаток 2), який включається до відповідної документації із землеустрою.
ІІІ. Закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками
3.1. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками таких видів:
вид І (додаток 3) — для закріплення меж земельних ділянок, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами тощо, а також на асфальтованій або бетонній поверхні;
вид ІІ (додаток 4) — для закріплення меж ділянок на ґрунтовому покриві або асфальтованій поверхні;
вид ІІІ (додаток 5) — для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві.
3.2. Кожний межовий знак має унікальний, що не повторюється по усій території України, номер, який залишається незмінним на весь час існування межового знаку.
Номер межового знаку складається з десяти символів, з яких:
перші три — арабські цифри;
четвертий — літера українського алфавіту;
останні шість — арабські цифри.
Номери межовим знакам присвоюються послідовно, в порядку зростання на одиницю, починаючи з цифри «1» (один) та літери «А». Літера у номері межового знаку змінюється після використання усіх цифр.
3.3. Межові знаки встановлюються у точках повороту меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200 метрів. Мінімальна відстань між межовими знаками не повинна бути меншою, ніж 1 м.
3.4. Місцезнаходження межових знаків підлягає обов’язковій прив’язці до пунктів державної геодезичної мережі.
3.5. Середньоквадратична похибка місця знаходження межового знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна перевищувати:
у містах Києві, Севастополі, містах — обласних центрах та містах обласного підпорядкування — 0,10 м;
у інших містах та селищах — 0,20 м. ;
у селах — 0,30 м. ;
за межами населених пунктів для земельних ділянок площею до 10 га — 0,50 м, а площею 10 га і більше — 2,5 м.
3.6. Межові знаки можуть додатково прив’язуватися, шляхом проведення лінійних промірів, до кутів будинків і споруд, центрів люків оглядових колодязів, опор ліній електропередачі й зв'язку, інших твердих контурів.
3.7. Встановлення межових знаків здійснюється способом, що забезпечує можливість їх зберігання і створює якомога менше перешкод для руху пішоходів і транспортних засобів.
У місцях, де встановлення межових знаків може створювати незручності у використанні земель, межові знаки закладаються на глибину, не меншу 0,65 м від поверхні землі (ґрунту).
3.8. Межі земельних ділянок, що виділяються власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), закріплюються межовими знаками кожна окремо у разі використання таких земельних ділянок їх власниками самостійно.
Вказані земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками лише по окружній межі єдиного масиву
3.9. Вибір виду межового знаку та глибини його закладки здійснюється власником (користувачем) земельної ділянки з урахуванням місцевих кліматичних, фізико-геологічних умов і вимог цієї Інструкції.
3.10. З метою забезпечення схоронності підземних кабельних ліній зв’язку, електромереж, водопроводів, каналізації, газових мереж тощо перед початком виконання робіт із закріплення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) межовими знаками, встановлення яких вимагає проведення земляних робіт на глибині більше ніж 0,3 м, необхідно узгодити можливість їх виконання з відповідними організаціями — власниками (балансоутримувачами, користувачами) зазначених інженерних мереж.
3.11. Межові знаки не встановлюються:
у спільних точках повороту меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки. У такому випадку номер раніше встановленого межового знака використовується для опису кожної суміжної земельної ділянки (суміжних земельних ділянок) у складі відповідної документації із землеустрою та при здійсненні обліку межових знаків;
в місцях, де їх установка неможлива. У такому випадку точки повороту меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою тощо.
3.12. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.
3.13. Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності представника органу місцевого самоврядування, власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або їх представників.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур’єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.
Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт по закріпленню межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення власники (користувачі) суміжних земельних ділянок вважаються повідомленими про час проведення робіт по закріпленню межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт або місце проживання (місцезнаходження) їх невідоме.
3.14. Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.
3.15. Власник (користувач) земельної ділянки попереджається про відповідальність за знищення переданих межових знаків на зберігання
3.16. Власник (користувач) земельної ділянки несе відповідальність за знищення межових знаків відповідно до законодавства.
ІV. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
4.1. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.
4.2. При повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, власник (користувач) земельної ділянки зобов’язаний протягом одного місяця з дня виявлення їх втрати (пошкодження) вжити заходи щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та поновлення межових знаків.
4.3. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої в установленому порядку документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якої здійснюється встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
4.4. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.
У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
4.5. Закріплення відновлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками здійснюється з дотриманням вимог розділу ІІІ цієї Інструкції.
Облік межових знаків
5.1. Відомості про поставлені та використані межові знаки підлягають обов’язковому обліку.
5.2. Облік межових знаків здійснюється в електронному вигляді державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» (далі — Центр ДЗК), яке вживає заходи щодо створення та супроводження відповідного програмного забезпечення, забезпечує збереження, захист та надання відомостей про межові знаки.
5.3. Виконавець протягом трьох робочих днів з дня підписання акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання зобов’язаний подати до відокремленого структурного підрозділу Центру ДЗК за місцем розташування земельної ділянки копію документації із землеустрою, на підставі якої встановлені (відновлені) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) для здійснення обліку межових знаків.
5.4. Облік межових знаків здійснюється із зазначенням таких даних:
5.4.1. Відомості про постачання межових знаків:
номери переданих межових знаків;
найменування виконавця, якому передані межові знаки;
дата передачі межових знаків.
5.4.2. Відомості про використання межового знаку:
кадастровий номер земельної ділянки, межі якої закріплено межовими знаками;
номер межового знака;
вид межового знака;
координати межового знака;
опис місцезнаходження межового знака;
дата та номер акта прийомки-передачі межових знаків на зберігання, за яким межовий знак передано на зберігання;
відомості про особу, якій переданий межовий знак на зберігання: прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи; найменування підприємства, установи, організації;
5.4.3. Відомості про внесені зміни до облікових даних щодо межового знака: суть змін, дата та підстави їх внесення.
5.4.4. Дата здійснення обліку (внесення змін до облікових даних).
5.4.5. Прізвище та ініціали особи, яка здійснила облік (внесла зміни до облікових даних).
5.5. Відокремлений структурний підрозділ Центру ДЗК протягом п’яти робочих днів з дня надходження документів, передбачених пунктом 5.3 цієї Інструкції здійснює облік межових знаків та робить відмітку на поданій копії документації із землеустрою про облік межових знаків і повертає її виконавцю.
5.6. Пошук інформації про межові знаки здійснюється за однією з таких відомостей:
номером межового знака;
кадастровим номером земельної ділянки, межі якої закріплено межовими знаками;
VІ. Прикінцеві положення
6.1. Межі вкраплених у земельну ділянку інших земельних ділянок встановлюються (відновлюються) й закріплюються межовими знаками в тому ж порядку, що і зовнішні межі такої земельної ділянки.
6.2. Виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками здійснюється за рахунок замовника.
6.3. Організацію постачання межових знаків забезпечує Держкомзем.
6.4. Постачальником межових знаків (далі — постачальник) є визначене Держкомземом державне підприємство, що належить до сфери його управління.
6.5. Передача межових знаків між виконавцями забороняється.
6.6. Межові знаки, які встановлені до виходу вдію цієї Інструкції вважаються дійсними і підлягають заміні лише при добровільному зверненні власника (користувача) земельної ділянки
× Войти

Или войти через социальные сети: